Порядок
спілкування працівників суду з особами з інвалідністю
та іншими маломобільними групами населення під час відвідування
Іванівського районного суду Одеської області
У разі, якщо до суду звертається особа з інвалідністю чи особа, яка відноситься до інших маломобільних груп населення, відповідальний працівник суду (визначений внутрішнім наказом суду) повинен бути ознайомлений із принципами та правилами спілкування з такими відвідувачами суду, щоб надати кваліфіковану допомогу у доступі відвідувачів із обмеженими фізичними можливостями до правосуддя.
Всі працівники Іванівського районного суду Одеської області також повинні бути ознайомленні з принципами та правилами спілкування з такими відвідувачами суду.
Основні принципи етики спілкування:
- Толерантність
- Рівноправ’я
- Розуміння
- Шанобливість
- Визнання
- Сприйнятливість
Основні правила спілкування:
- Пропонуйте допомогу, якщо потрібно відкрити важкі двері;
- Коли Ви представляєтесь, намагайтесь потиснути руку, навіть якщо рухи руками у людини з інвалідністю обмежені, чи якщо вона має протез;
- Запропонуйте допомогу, але почекайте, поки вона буде прийнята, і надайте цю допомогу у той спосіб, у який Вас просить особа. Не ображайтесь на відмову;
- Під час розмови з людиною з інвалідністю звертайтеся безпосередньо до нього, а не до супроводжуючого. Це дуже неприємно для людини з інвалідністю, коли говорять не з ними, а з його помічником або перекладачем;
- Не робіть висновків на основі спостережень: пам’ятайте, що будь-хто може мати приховані «порушення» - наприклад, діабет;
- Якщо Ви не впевнені у тому, що саме Вам потрібно робити – спитайте;
- Ніколи не розмовляйте з ними зверхньо поблажливим тоном. Мало кому подобається, коли з ним поводяться як з дитиною, особливо людини з інвалідністю. Коли ви говорите – не використовуйте дитячу лексику, зменшувальні імена, більш гучний тон, ніж у середньому для розмови вголос, і не гладьте його по спині або голові. Ці речі дають зрозуміти, що Ви думаєте, що він не здатний Вас зрозуміти, і що Ви прирівнюєте його до дитини. Використовуйте звичайний голос і словниковий запас, і говоріть з ним так само, як Ви б говорили з кимось без інвалідності;
- Не використовуйте штампи або образливі терміни. Завжди будьте обережні з тим, що Ви говорите. Завжди уникайте таких слів як хворий, покалічений, неповноцінний, глухонімий, каліка, і т.п., особливо поряд з людини з інвалідністю.
Якщо в суд звертається особа з інвалідністю чи особа, яка відноситься до інших маломобільних груп населення, то потрібно трактувати її в першу чергу як відвідувача, який звернувся за послугою, але при цьому необхідно розуміти і володіти деякими особливостями у спілкуванні.
- Людина з порушенням зору, або незряча людина
- Скажіть людині з порушенням зору, хто Ви, представте інших присутніх осіб і розкажіть, де вони знаходяться;
- Запитайте людину, чи вона потребує Вашого супроводу;
- Не хапайте людину. Щоб супроводжувати її, дозвольте їй взяти Вашу руку. Спитайте, чи хоче вона бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди;
- Коли Ви пропонуєте незрячій людині сісти, не садіть її, а направте руку на спинку стільця або підлокітник. Не водіть рукою незрячого по поверхні предмета, а дайте йому можливість самому вільно до нього доторкнутися. Якщо Вас попросили допомогти взяти якийсь предмет, не слід брати рукою сліпого цей предмет;
- Завжди кажіть людині, коли Ви відходите назад чи йдете від неї.
- Якщо людина йде з собакою - поводирем, спитайте дозволу на те, щоб доторкнутись до неї та взаємодіяти з нею;
- Коли Ви скеровуєте особу, переконайтесь, що людина знає й розуміє кожну деталь;
- Якщо ви збираєтеся читати незрячій людині, спочатку попередьте її про це. Говоріть звичним для вас голосом. Не пропускайте текст, якщо вас про це не просять;
- Якщо це важливий лист або документ, не потрібно для переконливості давати відчути його на дотик. При цьому не замінюйте читання переказом. Коли незрячий чоловік повинен підписати документ, прочитайте його обов’язково повністю. Інвалідність не звільняє сліпу людину від відповідальності, зумовленої документом. Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, навіть якщо вона вас не бачить, а не до її зрячого компаньйона;
- Якщо ви помітили, що незряча людина збилася з маршруту, не керуйте її рухом на відстані, а підійдіть і допоможіть вибратися на потрібний шлях.
- Людина, яка користується кріслом колісним
- Спробуйте опуститись на рівень очей користувача крісла колісного, або трохи відійдіть назад;
- Не нахиляйтесь і не спирайтесь на крісло колісне чи на інший допоміжний засіб людини;
- Спитайте людину, чи потребує вона допомоги під час переміщення, при відкриванні дверей, але пам’ятайте, що вона може виконувати ці функції сама;
- Якщо вам дозволили пересувати коляску, спочатку треба котити її повільно. Коляска швидко набирає швидкість, і несподіваний поштовх може привести до втрати рівноваги;
- Залиште достатньо місця для тих, хто користується ходунками чи іншими допоміжними засобами під час ходи - не намагайтесь відібрати або схопити їх допоміжний засіб чи паличку;
- Якщо існують архітектурні бар'єри, попередьте про них, щоб людина мала можливість приймати рішення заздалегідь;
- Не намагайтесь проявляти співчуття до особи, торкаючись до її голови чи плеча, оскільки це сприймається як патронаж/опіка.
- Людина з порушенням слуху, або глуха людина
- Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її на ім’я. Якщо відповіді немає, можна злегка торкнутися людини або ж помахати рукою;
- Дивіться безпосередньо на особу (навіть якщо вона користується послугами перекладача жестової мови) і розмовляйте звичайним голосом, кажіть чітко, хоча майте на увазі, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Не ставайте так, щоб обличчя опинялося в тіні, не загороджуйте його руками, волоссям, шапкою з козирком. Ваш співрозмовник повинен мати можливість стежити за губами та виразом вашого обличчя;
- Намагайтесь не використовувати довгих складних речень. Говоріть виразно і рівно. Не потрібно надмірно підкреслювати щось. Кричати, особливо у вухо, теж не варто;
- Будьте терплячі з людьми, які мають труднощі в спілкуванні; не виправляйте їх; не закінчуйте їх речення замість них. Якщо Ви не розумієте, попросіть їх повторити сказане. У спілкуванні з слабкочуючими чи глухими особами в нагоді інколи можуть стати ручка з папером.
- Людина в якої є труднощі в мові
- Не ігноруйте людей, яким важко говорити;
- Розмовляючи з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно;
- Будьте терплячі, чекайте, коли людина, сама закінчить фразу;
- Не перебивайте і не виправляйте людину, в котрої є труднощі в мові, а також не закінчуйте думку замість неї;
- Починайте говорити тільки тоді, коли переконаєтеся, що ваш співрозмовник закінчив свою думку;
- Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, яка має проблеми з мовою, займе у вас більше часу;
- Дивіться в обличчя співрозмовнику, підтримуйте візуальний контакт;
- Намагайтеся ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою;
- Не вдавайте, що зрозуміли, якщо чогось не дочули. Не соромтеся перепитати. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово у більш повільному темпі, можливо, по буквах, це допоможе людині зорієнтуватися, а вам – зрозуміти її;
- При проблемах у спілкуванні запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб – написати, надрукувати.
- Людина з затримкою розумового розвитку
- Ставтесь до людей як до особистостей, відповідальних дорослих, і не робіть висновків, що вони нічого не можуть робити;
- Будьте терплячими та будьте готові пояснити інформацію більш, ніж один раз;
- Намагайтесь не використовувати складних речень;
- Пам’ятайте, що деякі люди з затримкою розумового розвитку віддають перевагу дотриманню певних правил чи порядку. Наприклад, люди з аутизмом;
- Якщо це необхідно, використовуйте ілюстрації та фотографії для підтримання Вашої думки. Висловлюйтеся чітко і по справі;
- Намагайтеся не використовувати кліше та ідіом, якщо Ви не впевнені, що людина їх знає та зможе зрозуміти;
- Спілкуючись з людьми із затримкою розвитку, порушуйте ті ж самі теми, які Ви обговорюєте з іншими людьми.
- Людина з порушенням психіки
- Психічні порушення - не те саме, що проблеми в розвитку. Люди з психічними проблемами переживають емоційні розлади, що ускладнюють їхнє життя. У них свій особливий і мінливий погляд на світ.
- Поводьтеся з людьми, які мають психічні порушення, як з особистостями. Не можна робити передчасних висновків на підставі досвіду спілкування з іншими людьми, котрі мають таку ж форму інвалідності;
- Не слід думати, що люди з психічним порушенням більше, ніж інші, схильні до насильства. Це міф. Якщо ви доброзичливі, вони будуть почуватися спокійно;
- Неправда, що люди з психічним порушенням мають проблеми з розумінням, або рівень інтелекту в них нижчий, ніж у більшості людей;
- Якщо людина, котра має психічні порушення, засмучена, запитайте її спокійно, що ви можете зробити, щоб допомогти їй;
- Не розмовляйте різко з людиною, яка має психічні порушення, навіть якщо у вас є для цього підстави.
НАЙГОЛОВНІШЕ: Не стороніться людей з інвалідністю. Якщо Ви готові вести себе з ними з повагою й розумінням, вони не образяться, якщо Ви помилитесь.
Треба пам’ятати, що кожна людина з інвалідністю – це така ж людина, як і без інвалідності.
_03_03.png)
