ВСУ роз’яснив, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

 2 липня 2014 на засіданні Судової палати у цивільних справах Верховним Судом України було переглянуто справу № 6-76цс14 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

ВСУ дійшов висновку, що порушення процедури про банкрутство роботодавця, наявність тривалого періоду здійснення виконавчих дій органами ДВС, незначна частка заборгованості підприємства перед працівником з виплати компенсації за невикористану відпустку в порівнянні з сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не може свідчити про відсутність вини роботодавця у невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. 
Згідно ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому випадку, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (частина шоста ст. 12 в редакції Закону від 13 липня 2002 року, частина п'ята ст. 19 в редакції Закону від 18 січня 2013 року, які діяли на час існування спірних правовідносин) дію мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширене на виплату заробітної плати.

ВСУ роз'яснив, що передбачена частиною першою ст. 117 КЗпП обов'язок роботодавця з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає при невиплаті з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.