Сьогодні жваво обговорюються розроблені зміни до Конституції та приймаються законопроекти, покликані наблизити судочинство до євростандартів. Проте подекуди в судах місця загального користування розташовані на вулиці. Про ці та інші негаразди йшлося під час робочої наради, що відбулася у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Економія на зарплаті
«Так історично склалося в нашій державі, що судова система чомусь фінансувалася за залишковим принципом. І ми працюємо останні роки для того, щоб зламати цей стереотип», — поскаржився голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк.
За його інформацією, сума бюджетних коштів, що виділялися на місцеві та апеляційні загальні суди у 2014 році, становила 4,6 млрд грн., а в 2015-му — лише 3,7 млрд грн. Щоправда, на поточний рік виділено вже 5,3 млрд грн. Утім, цих грошей також не вистачає. Одна із проблем — дефіцит коштів на зарплату. Так, у минулому році винагороду володарів мантій було визначено в розмірі 10 мінімальних зарплат (12118 грн.). «Це було складне питання. Воно розглядалось і на Пленумі Верховного Суду, є звернення до Конституційного Суду, але рішення щодо нього дотепер немає», — констатував З.Холоднюк.
Щоправда, цього року ситуація може дещо покращитися: з 1 квітня згадані обмеження знімаються. Однак відповідні правки не внесено до держбюджету, і додаткових коштів на утримання вітчизняної Феміди в ньому не з’явилося. За підрахунками ДСАУ, це потягне за собою дефіцит фонду оплати праці в розмірі 650 млн грн.
Інша проблема — винагорода працівників апарату. Торік їхня середня зарплата, за словами З.Холоднюка, становила 4200 грн., у 2014-му — 3730 грн. Невелике її збільшення вдалося забезпечити за рахунок спеціального фонду бюджету.
В поточному році ДСАУ переглянула штатні розписи й відновила повні посадові оклади. Втім, у державній скарбниці коштів вистачить на середню зарплату в розмірі 5000 грн. «Це лише обов’язкові, захищені виплати. Якщо ж говорити про повні, то в середньому працівник апарату повинен отримувати вже 6000 грн.», — зазначив очільник ДСАУ. Для цього не вистачає 350 млн грн. Якщо їх взяти зі спеціального фонду, котрий, як передбачається, матиме мінімум 500 млн грн., то не залишиться коштів на інші цілі.
Складний вибір
Проте працівники апарату вже звертаються до судів з позовами про відшкодування їм недонарахованої зарплати. Й, очевидно, отримуватимуть рішення на свою користь, що випливає із роз’яснень пленуму Вищого адміністративного суду. За підрахунками ДСАУ, сума компенсації за такими позовами може сягнути 5 млрд грн. За словами З.Холоднюка, якщо підуть масові позови, держава буде змушена придумати ще одну бюджетну програму виконання рішень, прийнятих на користь працівників апарату.
Але останні потрапили в неоднозначну ситуацію. Річ у тім, що «Перехідними положеннями» закону «Про державну службу України» від
10.12.2015 №889-VIII, який набере чинності з 1.05.2016, ст.147 закону «Про судоустрій і статус суддів» скасовується. А саме в ній визначено мінімальний рівень винагороди працівників апарату. Нині нібито декларується, що ст.147 можуть залишити у спокої. Однак у ДСАУ побоюються, що масові позови змінять думку законотворців.
«Кожен із вас, думаю, повинен провести роботу з працівниками апарату, щоб вони не гарячкували, щоб не приймали необдуманих рішень. Тому що наслідки можуть бути погані», — зауважив очільник ДСАУ.
Такої ж думки дотримується й голова Ради суддів Валентина Сімоненко. «Можливо, краще трохи почекати. Хоча б кілька місяців утриматися, поки ми вже не визначимося із цими змінами до закону про держслужбу. І якщо їх не приймуть, тоді, можливо, вже стягувати через суд», — зазначила вона. Проте звернула увагу, що будь-яке стягнення буде відшкодовуватися з бюджету судової системи.
Втім, у працівників апарату, яким вже другий рік обіцяють виконати вимоги закону, терпець може увірватися. Адже чекати можна тоді, коли є за що утримувати себе і свою сім’ю.
Пріоритети Феміди
Голова ДСАУ також зазначив, що у бюджеті-2016 уперше вдалося закріпити капітальні видатки в сумі 216 млн грн. За його словами, це дозволить хоча б частково провести ремонти, а також розв’язати проблему забезпечення технікою. Зокрема, в поточному році передбачається повністю замінити в усіх судах систему фіксування процесу технічними засобами. Крім того, в кожному апеляційному суді мінімум один зал буде обладнаний системою відеоконференцзв’язку.
Щоправда, дехто із присутніх у залі засумнівався в доцільності саме такого використання коштів. Адже системи фіксування в основному нормально працюють. То для чого витрачати гроші на переобладнання?
З.Холоднюк пояснив, що існує проблема використання неліцензійного програмного забезпечення. І якщо цього питання ніхто досі не порушував, то вже завтра може виникнути проблема. «Йдеться про встановлення легального програмного забезпечення», — сказав він. Крім того, послався на факти скасування деяких рішень через неякісний запис.
Утім, В.Сімоненко такі аргументи не переконали. Вона звернула увагу, що подекуди в
районних судах громадянам навіть ніде сісти. «Люди стоять, підпирають стіни, а ми програмне забезпечення встановлюємо», — обурилася вона. Також В.Сімоненко зауважила, що ЗМІ критикують судову владу саме за відсутність нормальних умов у коридорах та залах засідань.
Принагідно заступник голови РСУ Богдан Моніч розповів, що напередодні зустрічався з колегами з місцевих судів і дізнався: в апеляційних інстанціях дійсно трапляється, коли вироки скасовують через відсутність звукозапису засідання. Однак, коли справа повертається до першої інстанції, прослуховують архівний запис, на якому все добре чути. «Поки що офіційно таких скарг немає. Можливо, не завжди випадки, коли звукозапису не чути, мають місце. До цього питання слід підходити виваженіше», — сказав Б.Моніч.
Завалили роботою
Про проблеми та своє бачення способу їх розв’язання говорили й «апеляційники». Зокрема, голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко звернув увагу на велике навантаження. Кількість справ збільшується, а законників і працівників апарату стає менше.
На думку З.Холоднюка, частково проблема
пояснюється браком коштів на зарплату, що не може не впливати і на штат. Водночас він повідомив, що ДСАУ разом з РСУ працюють над визначенням науково обгрунтованого нормативного навантаження на суддю. Такий документ, за його словами, може бути розроблений вже за 2—3 місяці, й тоді, ймовірно, буде переглянуто нормативну чисельність суддів (а відповідно, і працівників апарату).
Наразі важко сказати, як зміниться кількість володарів мантій в окремих судах. У ДСАУ припускають, що, можливо, загальна кількість законників залишатиметься старою, тільки змінюватиметься в той чи інший бік у певних судах.
Та дехто з присутніх зауважив, що дослідження може показати необхідність суттєвого збільшення загальної чисельності служителів Феміди. Й водночас важливо, аби не сталося так, що сьогодні через відсутність достатнього фінансування суддів скоротять, а потім вороття не буде.
На думку Б.Моніча, треба йти до того, аби суд, який працюватиме з великим навантаженням, але якісно, отримував і більше фінансування. «Ми розуміємо, що є судді, котрі ховаються за
складністю справи, а насправді це просто тяганина. Можливо, ми дійдемо до того, що фінансування зросте», — припустив він.
А голова Апеляційного суду Херсонської області Олександр Коровайко порушив питання заміни кліток для підсудних на пластикові єврокабінки. Адже в суди приїжджають перевіряльники, зокрема від уповноваженого ВР з прав людини, міжнародних організацій, і щоразу цікавляться, коли ж це питання буде вирішене. Ця проблема непокоїть і голову Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка. Він запропонував: якщо в когось є практика монтування кабінок, розроблено відповідні стандарти, нехай поділяться такою інформацією з колегами.
Публічність не завадить
У ВСС нарікають: щороку говорять про те, що незалежність суду й ефективне судочинство неможливі за відсутності належного фінансування. А чи зможе реформований суд ефективно працювати в умовах фінансового забезпечення, що існувало останні десятиліття?
Водночас висловлюється занепокоєння низькою довірою громадян до служителів Феміди. Отже, вважають у касаційній інстанції, крім іншого, треба інформувати широку громадськість, зокрема і через ЗМІ, про проблеми, з якими стикаються володарі мантій.
Зрозуміло, лише одним інформуванням проблем не подолати. Але зайвим це не буде.
_03_03.png)
